Практично у кожного з нас є мобільний телефон і, природно, старі акумулятори, які вже «не тримають». Проте, якщо ємності акумулятора не вистачає на тривалу роботу телефону, це не означає, що він нікуди не годиться. Навіть якщо його ємність впала в 5 або 10 разів, він цілком може живити кілька яскравих світлодіодів протягом тривалого часу. Пропонована конструкція ліхтаря передбачає використання акумулятора з напругою 3,6 В (практично будь-який акумулятор від мобільного телефону) і будь-якої ємності.
Ліхтар, схема якого зображена вище, містить 3 надяскравих світлодіода, але їх число можна як збільшити, так і зменшити. Кожен з світлодіодів EL1 - EL3 підключається до акумуляторної батареї GB1 через струмообмежуючі резистор R3-R5. Їх номінал вибирається залежно від типу застосовуваних світлодіодів таким чином, щоб струм через кожен був не вище паспортного.
Якщо тип світлодіода невідомий (скажімо, прилад взятий з китайської запальнички), то можна орієнтуватися по яскравості візуально або обмежитися струмом 10-15 мА - він не смертельний для переважної більшості світлодіодів.
Оскільки у нас акумулятор, то потрібно організувати його зарядку. Найпростіше це зробити стандартним напругою 5 В, узятим від USB порту комп'ютера або мережевого зарядного пристрою з таким же гніздом. Для обмеження струму зарядки служить резистор R1, а R2 підживлює світлодіоди, перетворюючи їх в індикатор зарядки. Діод VD1 є захисним при неправильному підключенні зарядного пристрою.
Використання акумулятора від мобільного телефону дозволило відмовитися від обмежувача часу зарядки - як тільки акумулятор повністю зарядиться, вбудований в нього контролер самостійно відключить зарядку. Те ж саме стосується і розрядки - як тільки напруга на акумуляторі стане нижче критичного, акумулятор відключить навантаження.
У своїй конструкції автор статті замість R1 використовував звичайний кремнієвий діод в прямому включенні, а VD1 зі схеми виключив. Зарядний струм при цьому встановлювався в районі 60 мА, що цілком прийнятно для акумулятора будь-якої ємності.
За матеріалами «Радіо» №6, 2008 р
